What is Circular Economy?

Це завжди
про «Як»

Дуже легко заплутатися в сучасній термінології, яку використовують, щоб продемонструвати турботу про довкілля чи майбутні покоління. Зелена економіка, блакитна економіка, стійкий економічний розвиток, кругова економіка, Цілі сталого розвитку, екологічне, соціальне та корпоративне управління, оцінка життєвого циклу... Чому з усіх цих понять ReThink протягом останніх семи років зосереджується саме на круговій економіці?

Такі концепції, як «сталий розвиток» і «зелена економіка» малюють картину ідеального майбутнього — світу, де людська діяльність гармонійно співіснує з довкіллям. Натомість кругова економіка (або як ще більш коректно казати - економіка замкнутого циклу) - пропонує практичні інструменти та стратегії для наближення такої візії.

Кожна система
має свої межі

Наш дім, який ми називаємо Землею, має свої межі. І через те, як ми, люди, поводимось з її обмеженими ресурсами, природа нагадує нам про наше втручання різними способами: посухами, повенями, лісовими пожежами та постійною зміною клімату. Це не просто точкові, неповʼязані між собою події; вони всі запускають ланцюгову реакцію з наступних проблем: вимушену міграцію, посилення нерівності, зниження якості життя, і навіть роблять деякі локації повністю непридатними для життя.

У 2009 році група вчених на чолі з Йоганом Рьокстрьомом (та 28 іншими дослідниками) зі Стокгольмського центру стійкості заснували концепцію планетарних меж.① Так вони хотіли проілюструвати аспекти, в яких людство виснажує планету. Станом на вересень 2023 року ми перетнули шість із дев'яти планетарних меж.

Чи можемо ми не перетинати
межі і при цьому процвітати?

Чи означає перетин планетарних меж, що ми повернемося до кам'яного віку?

Не зовсім.
Пізніше, у 2012 році, Кейт Реворт запропонувала концепцію Doughnut Economics② яка стверджує, що ми можемо задовольнити всі людські потреби
і при цьому не перетинати межі нашої екосистеми. Щоб досягти цього – нам потрібен набагато кращий дизайн. Для наших товарів, будівель, міст, цілих галузей та організацій. Справжня кругова економіка відіграє одну з головних ролей у імплементації даної концепції.

Від системного мислення
до кругового дизайну

Ключ до нашого розуміння кругової економіки – це системний підхід. Це означає брати до уваги весь життєвий цикл об'єкта, а не лише його окрему частину. Прослідкуємо, наприклад, за циклом пластикової пляшки: від видобутку нафти, з якої роблять пластик для пляшки, до її використання і, зрештою, утилізації.

Життєвий цикл пляшки

①
Oil for Production

②
Production of PET Granules for Bottles

③
Production of PET Bottles

④
3L of Water and 250ml of Oil for 1L of Bottled Water

⑤
Delivery to Stores

⑥
PET Bottle Purchased and Disposed by Consumer

⑦
91% of PET Bottles End Up in Landfills

⑧
2% - New Bottles, the Rest Other Products

«Розглянувши всі етапи життєвого циклу пляшки – від видобутку матеріалів до її утилізації або перевикористання – ми можемо суттєво покращити екологічність та стійкість цього процесу» – такий підхід міг би бути класичним для громадських екоорганізацій.
‍

Але ми, в ReThink, спочатку запитаємо: чи справді людям потрібна пляшка, чи їм потрібна питна вода? Як ми можемо забезпечити інклюзивний та екологічний доступ до питної води як базового права людини? Від таких питань ми й відштовхуємось.

Наш підхід про те, що дизайн життєвого циклу продукту пріоритетніший за управління його відходами. Хоча саме з останнім часто асоціюють термін «кругова економіка». Уявіть, що кожен продукт, який ви використовуєте, розроблений таким чином, щоб служити довше і легко ремонтуватися.
‍
Так ми можемо запобігти утворенню відходів ще на етапі їх потенційного створення. Це як викорінити проблему до її появи, а не просто боротися з наслідками Ця проактивна стратегія працює краще, ніж просто управління відходами, яке часто має справу лише з симптомами, але не вирішує питання глобально, послідовно і системно.

Сприяємо зеленій
відбудові України

ReThink має бажання відбудувати Україну після війни, зосередившись на круговому дизайні – практичному підході, що ґрунтується на системному мисленні.

Працюючи з містами, громадами чи урядом, ми постійно ставимо собі запитання:

Що означає насправді «зелена» відбудова?

Чи потрібне громаді відновлення саме цієї будівлі або ж їм бракує певних послуг?

Як нам вирішувати питання вбудованого вуглецю?

Перш ніж будувати щось нове, чи є потенціал до ревіталізації чи адаптивного повторного використання будівлі?

Що і як ми будемо відбудовувати?

Якщо будуємо нове – чи проєктуємо ми будівлі довгостроково, модульно або враховуємо перевикористання будівлі за умовні 30 років?

Як забезпечити локальне повторне використання викопних матеріалів і поступово переходити на біогенні варіанти?

Як ми можемо заохотити людей замислитися над розумним використанням ресурсів?

Якщо ці питання для вас актуальні, і ви хотіли б долучитися до зеленої відбудови України – давайте поспілкуємось!

Зв'язатися з нами ↻