Часто концепцію кругової економіки плутають із покращеним процесом переробки. Це означає, що промислова система залишиться на місці, а рівень споживання тільки зростатиме.
⠀
Така ідея породжує віру в те, що переробка подбає про все. Хоча, для переходу до кругової економіки варто швидше сфокусуватися на попередженні утворення відходів, ніж на їх переробці.
⠀
У лінійній моделі економіки ми не враховуємо побічних ефектів, викликаних продуктом, з моменту його продажу до кінцевого споживача. Головна ціль - продати максимальну кількість товарів за мінімальних витрат. Чим вищий показник виробництва компанії, тим успішнішими будуть продажі товарів у жорсткому конкурентному середовищі.
Така схема добре працювала у XX сторіччі, коли ресурси були легкодоступними, а ціни на сировину продовжували знижуватись. Відходи контролювали не виробники, а державні установи, випускаючи відходи з поля зору, або, у кращому випадку, перероблюючи їх.
Далекоглядні виробники, які усвідомлюють майбутні випробування їх економічної стійкості, розуміють: продукт буде дешевше відремонтувати та продати заново, ніж виробити його з нуля.
⠀
У теперішній моделі ми добуваємо ресурси, перетворюємо у продукти, споживаємо та утилізуємо. Переробка починається на етапі викидання. Такий процес не створений для збереження і збільшення цінності чи покращення матеріалів. Ми маємо розуміти, що переробка не є ефективною стратегією поводження з невикористаними обсягами ресурсів. Ми опинимось у нескінченній гонитві за постійно утворюваними відходами, замість сприяння їх уникненню, як шляху до важливих нововведень на багатьох рівнях.
⠀
Звичайно, легше думати про переробку. Це дозволяє уникнути зміни всієї виробничої моделі. Але у світі, де необхідно змінити норми споживання і використовувати менше енергії, переробка вже не вирішить всіх питань.
Матеріал взято із сайту “World Economic Forum”. Автор Александр Леміль