Усі новини

Захист довкілля чи зарплати шахтарям?

Захист довкілля чи зарплати шахтарям?

Гроші на захист та збереження довкілля у 2020 році витратять на зарплати шахтарям. З яких проектів зняли кошти?

Олена Колтик, співзасновниця ReThink, для Української Правди
 

У понеділок Верховна Рада України прийняла зміни до Держбюджету на 2020 рік у зв'язку з необхідністю виділення коштів на ліквідацію епідемії коронавірусу. Логічно, що в непрості часи та ще й на фоні світової кризи необхідно йти на деякі жертви. Але вони повинні бути виправдані. Натомість, майже всі кошти зняті з природоохоронних заходів будуть перенаправлені на виплату зарплат шахтарям. 

Продовження дотування шахтарів під “маскою коронавірусу”

Головна причина у зв'язку з чим вносилися зміни до Держбюджету України на 2020 рік була “спрямувати кошти на заходи для подолання наслідків коронавірусу”. І необхідність таких дій не викликає ніяких сумнівів, так як країна повинна справлятися з викликами, які стоять перед нею. Очікувано, всі кошти, які були зняті з різних статей витрат - повинні були піти на заходи по боротьбі та ліквідації наслідків епідемії. Проте, не так це сталося з бюджетом Мінекоенерго. 

В загальному бюджет Мінекоенерго на цей рік зменшився лише на 0,5% або на 88 млн грн. При цьому видатки на екологічні напрями були зменшені на 876 млн грн. Куди ж перенаправили ці кошти? На зарплати шахтарям... Стаття “Реструктуризація вугільної галузі” збільшилася у зв'язку з змінами на 1,6 млрд грн та цього року складатиме 3, 56 млрд грн. При цьому в 2019 році ця стаття складала 2, 63 млрд грн. 

В цілому світі спостерігається тенденція до закриття вугільних шахт та відповідно зменшення дотацій на ці напрями. Україна ж вперто продовжує фінансувати викопні види палива. У попередній “докоронавірусній” версії бюджету ця стаття була зменшена на 667 млн грн та розроблявся план реформування вугільної галузі, який передбачав поетапне закриття неперспективних шахт. На це було виділено 1,28 млрд грн. Так, невелика сума, але рано чи пізно ми повинні набратися сміливості на піти на непопулярні рішення для деяких категорій населення та почати закривати неприбуткові та більше того витратні неекологічні шахти. Зараз ця стаття витрат теж зменшилася майже вполовину. 

Здається, що це далека тема від пересічного громадянина, але вдумайтеся - кожного місяця ваші податки витрачають не на покращення якості нашого життя - будівництво шкіл та садочків, усунення екологічних катастроф та їх ризиків, очистка річок та покращення якості води та повітря. Ні, ми ці кошти витрачає на зарплати шахтарям, вагома частка з яких це “мертві душі” або люди які взагалі ніколи не  спускалися в шахту. Безумовно шахтарська праця вимагає поваги та подяки, але і цю люди потребують достойного життя. Життя, коли діти не ризикують кожного дня залишитися без батьків, які спускаються у шахту. Коли люди, які важко працюють не чекають зарплату місяцями. Якщо у вугільної галузі немає майбутнього, то чи є сенс розтягувати задоволення та витрачати неефективно наші з вами податки чи можливо пора почати перекваліфіковувати шахтарів та шукати іншу роботу? 

Вугільна галузь  для України це як “чемодан без ручки” - викинути не можемо, а тягнути немає дальше сил. З 2016 по 2019 рік, за даними Мінекоенерго, видобуток вугілля на державних шахтах зменшився майже вдвічі, тоді як дотація на 1 тонну вугільної продукції зросла майже в 3,7 р.

Джерело: Мінекоенерго 

 

З яких проектів зняли кошти на зарплату шахтарям? 

В цьому році в Держбюджеті 2020 року було закладено хоча й не так багато коштів на екологію, як насправді потребує наше довкілля, але передбачалося ряд довгоочікуваних і дуже необхідних проектів, які тепер не отримають фінансування. Перелічу декілька, які особисто вважаю правильними та корисними: 

  1. Моніторинг якості повітря

У бюджеті було передбачено 100 млн грн, які планувало Мінекоенерго витрати на встановлення професійних стаціонарних станцій моніторингу якості повітря. Фінансування повинно було здійснюватися 50/50 з місцевими бюджетам, що би дало можливість залучити в загальному 200 млн грн. Як результат - в Україні з'явилося б декілька станцій, які б могли показувати реальний результат якості повітря в онлайн режимі. Навіщо це потрібно кожному українцю? Щоб знати чим ми дихаємо. Старе обладнання Укргідрометцентру не може надавати оперативні дані про стан довкілля та не вимірює багато показників. Зокрема,  PM часток (якщо простіше пил). Потрапляння такого пилу в організм людини викликає проблеми у функціонуванні легенів та можливий розвиток ракових хвороб, негативно впливає на серцево-судинну систему тощо. В контексті коронавірусу та необхідності всім підтримувати хороший стан імунітету - це особливо актуально. Але ж моніторинг сам по собі не випливає на якість повітря, скажете ви. Так, але щоб зрозуміти де проблема, яке підприємство чи які фактори спричиняє забруднення - необхідно мати обладнання, яке в онлайн режимі буде показувати зміни в якості повітря; 

  1. Чорнобильська зона

Вже тиждень українці спостерігають за боротьбою з пожежами у Чорнобильській зоні. А статті бюджету на підтримку екологічно безпечного стану у зоні відчуження, на підтримку у безпечному стані енергоблоків та об'єкту “Укриття” та інші, зменшилися після змін до Держбюджету на 2020 рік  в загальному на 256 млн грн. Попереду спекотне літо і проблема з підпалами та іншими екологічними лихами лише починаються. Чи вистачить ресурсу підтримувати безпечно ситуацію в Чорнобильській зоні?

 3. Придніпровський хімічний завод

Це колишній завод переробки урановмісних руд, який був закрити ще 1991 році. На території досі знаходяться хвостосховища з радіоактивними відходами переробки уранових руд, що створює небезпеку для навколишніх населених пунктів. Протягом багатьох роківі держава намагалася вирішити цю проблему: створювалися цільові програми, проводилися певні заходи, але цього було недостатньо. В цьому ж році планувалося виділити 44 млн грн на заходи щодо приведення в безпечний стан об'єктів та майданчика заводу, що на 29, 6 млн грн більше, ніж у 2019 році. Але ні, почекаємо ще кращих часів… Після зміни до Держбюджету на 2020 рік ця стаття становить 0 грн;

  1. Природоохоронні заходи

Стаття витрат Держбюджету скоротилася на 96,3%. Тобто цього року захист довкілля не на часі. І це при прогнозах посухи на літо, браку води, високих ризиках пожеж, які в свою чергу можуть викликати інші екологічні лиха. Не буде вже тут піднімати мову про кількість легальних і нелегальних звалищ в Україні та збільшення ризику їх загоряння при підвищенні температур, що може привезти у подальшому до  Грибовицької катастрофи -2. 

Коли наступає неочікувана криза,  багато дій можна зрозуміти та пояснити. Але, коли кошти з екології забирають навіть не на енергетику, наприклад на реалізацію “Зеленого енергетичного переходу”, щоб почати позбуватися залежності від викопних видів палива, не на енергоефективність, щоб зменшити використання ресурсів і відповідно менше платити та шкодити довкіллю, а на зарплати шахтарям, щоб підтримувати неефективне,  дороге видобування вугілля, тоді розумінню немає бути місця.