Усі новини

Переробка пластикових відходів у Німеччині: міфи, реалії та перспективи

Переробка пластикових відходів у Німеччині: міфи, реалії та перспективи

Німеччина продукує найбільше сміття на душу населення у ЄС.

Щороку один німець споживає 220 кілограмів упаковки. Це більше ніж у будь-якій країні ЄС: середній показник по Європі - 167,3 кг.

"Ми утворюємо забагато відходів упаковки. Перш за все, ми маємо зменшити цю кількість. Починати треба з етапу виробництва та уникати зайвої непотрібної упаковки" - заявляє голова UBA (Агентство з захисту довкілля Німеччини) Марія Крауцбергер.

Винуватці утворення більш ніж половини такої кількості відходів упаковки - звичайні споживачі, що їдять з одноразових контейнерів та п'ють з одноразових стаканів.

Хоч споживання пластику помітно знизилось у порівнянні з 2015-2016 роками, пані Крауцбергер не поспішає радіти. Споживачі почали замінювати пластик на скло та алюміній, що вимагають набагато більше енергії для виробництва. Заміна пластику на інші матеріали не завжди краще для екології.

Більше 70% відходів було перероблено у 2016 році. Але ці відсотки суттєво відрізняються в залежності від типу упаковки. Наприклад, скло, алюміній та папір мають показник 70% переробки, пластик - 36%, а дерево - 26%.

З 2019 року новий закон про упаковку збільшить квоти переробки для німецьких компаній. Збір, що виробники упаковки сплачують за її виробництво, зміниться в залежності від того наскільки складно переробити упаковку. За порушення нового законодавства компанії що постачають продукцію на ринок заплатять штраф в розмірі до 50 000 Євро.

Нові квоти по переробці упаковки:

Джерело https://verpackungsgesetz-info.de/

 

Пластикове сміття та міфи про переробку.

Німеччина названа чемпіоном з переробки. Але як і більшість Європейських країн вона насправді переробляє набагато менше пластику ніж прийнято вважати.

Сортування відходів - це вже звичка для Німеччини та німців. Звичне місце з баками для сміття виглядає так: синій бак для паперу, жовтий - для пластику, коричневий або зелений для органіки, чорний - для решти сміття. Крім цього, німці повертають скляні пляшки по депозитній схемі в супермаркети та викидають скло у спеціальних громадських пунктах збору.

Німці пишаються своєю системою переробки сміття. Навіть в дитячих книжках є казки про кольорові баки.

Справді, німецька система переробки сміття - взірець для решти країн. Презентована у 1991 році система переробки "green dot" була чимось неймовірним. Зараз 29 європейських країн, а також Ізраїль та Туреччина використовують цю систему, в якій компанії сплачують збір за збирання, сортування та переробку відходів упаковки. Німеччина старанно підтримує свою репутацію. В 2017 Всесвітній економічний форум назвав країну "Світовим чемпіоном з переробки". Проте експерти заявляють, що насправді країна не переробляє стільки сміття як показано в статистиці - особливо коли мова заходить про переробку упаковки.

Сортування ≠переробка

Щороку в світі утворюється 1,3 млрд тон сміття. В одній лише Німеччині утворюється 3 млн тон відходів пластику та упаковки. Згідно офіційної статистики 48,8%  цього пластикового сміття переробляється.

Але ця статистика оманлива, наголошує експерт з кругової економіки з Німецької асоціації захисту довкілля та прав споживачів Deutsche Umwelthilfe (DUH) Філіп Соммер. "За нашими підрахунками тільки 36% пластику переробляється", - говорить Соммер.

Німеччина не єдина країна в цій непрозорій статистиці. Лобістська група Plastics Recyclers Europe  також заявляє, що дані про об'єми переробки у звітах країн ЄС не відображають реально перероблених об'ємів пластику.

 "Статистичні дані базуються на кількості зібраного пластикового сміття, а не його переробленій кількості" - каже Антоніо Фурфарі, керуючий лобістською групою. Більшість країн з високими показниками переробки - Німеччина, Литва та Словенія - насправді мають нижчі показники. Цьому є декілька причин.

Перша - більшість сміття, що потрапляє на сортувальні потужності, була неправильно відсортована. У великих містах Німеччини до 50% сміття опиняється у жовтих баках для пластику, включаючи відходи упаковки, що мають бути відокремлені від цінного пластику.

Друга - пластикова упаковка часто зроблена з комбінації полімерів. Наприклад, вакуумна упаковка від м'яса містить декілька різних шарів, що допомагають зберегти продукт свіжим довше, проте  переробити можна тільки однорідний пластик ( з одного типу полімерів).

Автоматичні системи сортування не можуть відрізнити контейнери від їжі, зроблені з різних видів пластику, тому такий пластик потрапляє в решту сміття.

"Дуже складно переробляти пластик через велику кількість різноманітних матеріалів,  варіантів комбінації полімерних матеріалів дуже багато", - пояснює Франциска Крюгер, експерт з переробки пластику UBA (Агентство з захисту довкілля Німеччини). Все  сміття, що не підходить для переробки, відправляється на звалища, де буде лежати століттями або на сміттєспалювальні заводи, де перетвориться на енергію.

Downcycling

Інший факт про переробку, про який ми часто забуваємо - перероблений матеріал втрачає якість та цінність. Перероблена пластикова упаковка ніколи не стане новою упаковкою.

Пластикові пакети, плівки, пляшки можна переробити у горщики для квітів, вішаки для одягу та інші продукти, для яких не потрібен якісний матеріал та які не контактують з їжею.

Цей процес називається даунсайклінг (downcycling).

Щоб виготовити нову упаковку для їжі, потрібен первинний чистий матеріал з нафти.

"Єдина "справжня" переробка, яку ми маємо - це збір ПЕТ-пляшок через супермаркети (депозитна система)", - говорить Соммер. Пляшки, зроблені з ПЕТ можна мити та наповнювати знову до 25 разів, а потім відправляти їх на переробку. Скляну пляшку можна заповнити знову до 50 разів і лише потім відправити на переробку.

Пластик - це на вічність

Пластик дешевий, надійний та легкий. Він змінив спосіб нашого споживання та сформував наш сучасний стиль життя.

Упаковка з синтетичних полімерів дозволила супермаркетам пропонувати широкий вибір свіжих продуктів. Комп'ютери, зубні щітки та синтетичний одяг містять пластик.

Медицина також отримала багато користі від переходу на одноразові пластикові шприци.

Але наша залежність від пластику проблематична. Мікропластик знайшли в Антарктиді і Арктиці, не кажучи вже про водопровідну воду в усьому світі.

З початку масового виробництва пластику у 1950х, ми виробили його 8.3 млрд метричних тон - і попит продовжує зростати. В Європі використання пластику зросло на 13% за останні 10 років, відображаючи світовий тренд.

5-етапний план по зменшенню пластикового сміття

Нещодавно Міністерство екології Німеччини презентувало новий 5-етапний план по зменшенню пластикового сміття:

  1. Уникати використання необов'язкової упаковки: наприклад, для чого пакувати банани у пластикову плівку, якщо вони вже у власній біорозкладній упаковці - шкірці.
  2. Робити упаковку та інші продукти більш дружніми для довкілля:  будуть досягати цієї цілі шляхом ліцензування виробників, виробники менш екологічної упаковки будуть сплачувати більший податок.
  3. Більше переробки та потужностей для переробки: уряд планує збільшити квоти на переробку пластику з 36% до 63% у 2022 році
  4. Запобігати потраплянню пластику в органічні відходи: це покращить якість компосту. Громадян будуть заохочувати краще розділяти відходи.
  5. Участь у міжнародних програмах з очищення морів від пластику: Німеччина підвищить свої відрахування на такі програми, особливо в очистку 10 річок, що приносять в океан 90% всього пластикового сміття.

У багатьох випадках пластикова упаковка, наприклад, для вагових фруктів і овочів може бути замінена адгезивною етикеткою. Інші міри такі, як збільшення доступності питної водопровідної води та заборона використання мікропластику у косметиці, також були запропоновані міністерством.

Одноразовий пластик такий як одноразовий посуд та соломинки для напоїв, були названі "глобальною проблемою" та країна підтримає загальноєвропейську заборону на такі пластикові вироби. Подібна практика, тільки у вигляді заборони пластикових пакетів вже показала хороші результати.

Кругова економіка

Все частіше експерти говорять, що нам необхідно повернутись у допластикову еру. Але повсюдність пластику в нашому житті робить цьому твердженню виклик.

З початку масового обговорення проблеми забруднення пластиком, дискусію повернулась в напрямку зменшення кількості використання пластику, розробки нових альтернативу пластику  та підвищенню обсягів його переробки.

Багато експертів та політиків вважають, що відповідь лежить в переході до кругової економіки. Замикаючи коло (closing the loop), менше пластикового сміття потраплятиме на звалища або в океани, ми зможемо врятувати цінні ресурси та захистити довкілля.

Якщо ми продовжимо  виробляти і викидати таку ж кількість пластику як зараз, то у 2050 році пластикова індустрія буде споживати 20% всієї видобутої нафти та 15% глобального бюджету СО2.

"В круговій економіці, ми зменшимо шкідливий вплив на довкілля, включаючи зменшення викидів парникових газів", - говорить Меті Станіслаус, експерт з кругової економіки у World Resources Institute.

По матеріалах:

https://www.thelocal.de

https://www.dw.com

https://www.ellenmacarthurfoundation.org/

https://www.weforum.org